ПРО НАС ПИШУТЬ
Друк

Як порозумітися оптимісту та песимісту. Поради тернопільського психоаналітика

Як порозумітися оптимісту та песимістуДовести песимістові, що в житті всього можна домогтися, що люди за своєю природою добрі, а все залежить лише від тебе, доволі складно.

Нерідко стається навпаки. Песиміст доводить оптимістові, що все занадто важко і складно. Адже в нього є безліч історій із власного досвіду, котрі несуть у собі один лише негатив. І без сумнівів він вважає себе правим! Адже з ним завжди таке відбувається, а значить, по-іншому й бути не може.

Як порозумітися оптимістові з песимістом, на які моменти у спілкуванні слід звертати увагу і яких уникати, радить тернопільський психоаналітик Владислав Газолишин (37 р.).

Рівень щастя у кожного різний

Схильність до оптимізму і песимізму має фізіологічну природу. Це зумовлено тим, що рівень гормону серотоніну, так званого гормону щастя, в організмі кожної людини — різний.

Детальніше...
 
Друк

Прошу пана... до роботи

Як правильно вийти з відпустки і повернутися до робочого ритму без шкоди для здоров’я

Як стверджує психолог психосоматичного центру Владислав Газолишин, повернення на роботу після відпустки — це великий фізичний та моральний стрес для організму. — Відомо, що мозкова активність працівника, який повернувся з відпустки, на 30 відсотків менша за ту, яка була перед відпочинком, — розповідає Владислав Газолишин. — Проте, якщо до відпустки мозок ніби відмовлявся працювати, після неї він цього просто не хоче робити. Практика свідчить, що зворотна адаптація організму у більшості людей проходить значно важче, ніж акліматизація. Річ у тім, що організм щойно пристосувався до нових умов, які ви йому влаштували, вийшовши у відпустку, — відбувся перелом. А незадовго йому знову влаштовують, як йому здається, нові умови. Організм наче не може зрозуміти, чого ви від нього вимагаєте. Він впізнає рідне місце роботи, але жити деякий час продовжує у ритмі відпустки. У відповідь на усі ці непорозуміння організм переживає жахливий стрес — як психологічний, так і фізіологічний. Засумуйте за роботою Владислав Газолишин стверджує, що варто дотримуватися кількох елементарних правил, аби полегшити повернення з відпустки. — Насамперед не варто йти на роботу одразу з поїзда чи літака, — говорить психолог. — Найкраще повертатися з відпочинку за день чи два до закінчення відпустки, щоб організм зміг адаптуватися. А ще вам варто скучити за роботою. За спостереженнями психологів, легше включаються у роботу ті, кому набридає домашня одноманітність. Такий стан, до речі, легко влаштувати і самому. Просто день чи два побудьте вдома нікуди не виходячи. Займіться домашніми справами, і найкраще, щоб вони були найнуднішими. Ці кілька днів вам здаватимуться роками, і ви полетите на роботу, наче на крилах. Щоб одразу не завалити себе роботою, Владислав Газолишин радить вирішити, які справи треба зробити терміново, а які можна відкласти. Для цього поділіть аркуш паперу наполовину і зліва напишіть усі важливі справи, а справа — ті, які можуть почекати. Розріжте аркуш на дві половини і на деякий час просто забудьте про праву колонку, а ліву помістіть у найпомітнішому місці.
Детальніше...
 
Друк

Відпочиваємо за правилами. Поради психолога

Відпочиваємо за правилами

Аби після тривалого відпочинку не скаржитися на погане самопочуття, замість бадьорості та тонусу не відчувати апатію, не страждати від безсоння і головного болю, до відпочинку варто підготуватися, радить тернопільський психолог Владислав Газолишин.

Детальніше...
 
Друк

Дорослішають у грі

діти відгукуються не на політичну подію, а на дефіцит тепла і самовираження, каже психолог

Владислав Газолишин, психолог “Психосоматичного центру”, вважає, що дорослі усі події, що відбуваються в країні, можуть “проаналізувати”, пропустити через розум. Діти ж є більш вразливими і керуються здебільшого емоціями. Дитина тягнеться до того, що є добре, тепле. Це підказує їй інстинкт. Оскільки оранжевий і жовтий є теплими кольорами, вони символізують життя. Діти це сприймають підсвідомо. Оранжевий колір знімає стрес — Потяг до оранжевого легко пояснюється. Оранжевий колір — це колір тепла і любові. Натомість синій і білий — це кольори страху, — каже Владислав Газолишин.— Оранжевий колір лікує. Приблизно так, як солодке знімає стрес. Вони можуть їсти так багато солодощів, що потім їм може бути від цього погано. Але зауважте, що солодке рідко коли їм набридає. Так само і з оранжевими стрічками і одягом. Ще оранжевий колір дає відчуття затишку. Для дітей затишок — це безпека. Тому, вдягаючи оранжеві речі, стрічки, навіть наклейки, діти відгукуються не на політичну подію, а на дефіцит тепла і самовираження, якого їм бракує. Замовчане виривається назовні — Накопичене замовчане і задавнене спонукає до того, що люди починають виплескувати негативну енергію, викрикуючи гасла, — каже В.Газолишин. — Гасла — це спосіб зняття напруги. На думку психолога, важливі не слова, а інтонація. Навіть якщо гасла не завжди цензурні. Просто треба дати можливість виговоритися, викричатись, і тоді напруга спаде. — Для багатьох дітей ситуація, яка склалася в країні, — це своєрідне свято, гра. Для гри треба багато галасу, кольору. Але свято триває доти, доки не закінчуються феєрверки. Довго святкувати діти не зможуть, як і бавитися постійно в одну гру. А наразі вони разом з дорослими граються, по-своєму використовуючи певні елементи гри — яскравий одяг, наклейки та пов’язки, вигукування лозунгів та атмосферу, в якій вирують емоції. Я б назвав це феноменом дорослішання, каже психолог.
Оригінал статті на сайті http://20minut.ua
 
Друк

Що робити для втілення своїх мрій у життя, розповідають тернопільські психологи

Ще ніби нещодавно святкували Новий рік. Нам бажали усіх благ і здійснення усіх мрій... Напередодні нового року хотілось, щоб у нашому житті трапилось маленьке диво, а 2007 рік був кращим за попередній. Та із настанням нового року ніяких чудес у більшості з нас не було, а бажання на майбутнє залишились дуже розмитими і не конкретними. А через рік усе це повториться знову. Чому ж дехто активно втілює в життя свої плани на майбутнє, а дехто стоїть на місці і чекає, що мрії здійсняться самі собою?

Ще в 60-х роках минулого століття психологи зацікавились, чому люди з однаковими здібностями, знаннями і матеріальним забезпеченням по-різному просуваються своєю кар’єрною драбиною, розповів голова тернопільського осередку психотерапевтів Владислав Газолишин. Виявилось, що на кар’єрний рість насамперед впливають особисті якості людини. Тоді психологи поділили усіх людей на два типи: X та Y. Люди типу X — цілеспрямовані, вольові, мають якості лідерів. Серед людей цього типу багато спортсменів, політиків, бізнесменів. —    Зазвичай більшого в житті досягають люди типу X, вони люблять втілювати в життя свої задуми і плани, при цьому вести за собою більшість, — пояснює Владислав Газолишин. — А людям типу Y простіше не намагатись бути активними, а просто йти за “Іксами”. Є людина пасивною чи активною за зовнішніми ознаками визначити важко, продовжує пан Газолишин. Але в цьому може допомогти психолог. У житті люди пасивного типу Y в душі залишаються дітьми, тому вони життєрадісні, оптимістичні, часто стають справжньою душею компанії. Натомість люди активного типу зазвичай володіють такими якостями як скупість, злість, навіть агресія.Звісно, пасивні люди рідко зізнаються оточуючим у тому, яка їхня життєва позиція. Інколи люди типу Y намагаються перебороти себе і стати дуже активними, тому що сьогодні просто модно бути такими. Але тоді вони просто йдуть проти своєї природи, борються з власним організмом і психікою. Пан Газолишин рекомендує таким людям просто знайти спокійну роботу зі стабільною зарплатнею і не ламати свою природу. А найкраще, коли ці два типи поєднуються і доповнюють один одного. Тоді у житті встановлюється рівновага.— Бажаю, щоб кожен X знайшов свій Y. І у них, чи то в житті, чи то в кар’єрі встановилась рівновага, — каже Владислав Газолишин.
Детальніше...
 
Більше статтей...
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 4 з 14