ПРО НАС ПИШУТЬ
Друк

З котами добре жити тим, хто й сам має "котячі" риси характеруЗ котами добре жити тим, хто й сам має "котячі" риси характеру, каже тернопільський психоаналітик Владислав Газолишин

Одні люди заводять по кілька кішок відразу, інші - навідріз відмовляються тримати й одну тварину. Чому ж дехто любить цих пухнастиків, а декому вони “поперек горла”? — Часто люди заводять кішку, бо це модно або ж так захотіли діти. Але варто знати, що бувають люди і тварини зовсім несумісні за характером, — розповідає психоаналітик Владислав Газолишин.

Є така наука, як – психологія тварин. Люди і тварини, згідно з їхніми даними, мають багато спільних рис. Так, є люди з повадками котів, собак, коней, навіть корів. І з котами добре живеться насамперед тим, хто й сам має “котячі” риси характеру.Люди, подібні на котів, найбільше цінують свободу. Вони прагнуть завжди “гуляти самі по собі”, тому їх неможливо привчити до контролю, як котів до повідка.- Коти самі обирають собі господаря в хаті, навіть сплять біля тих, хто їм подобається, — каже Владислав Газолишин. — І це, до речі, не завжди той, хто їх годує. А от у людей-“котів” дуже мінливий характер: вони можуть бути як дуже норовливими, так і покладистими, ніжними. А ще вони люблять відпочивати, наприклад, спати, навіть удень, і навпаки - ближче до ночі стають активнішими. Натомість у людини-"собаки", за словами психоаналітика, головною рисою є вірність і переконання, що вона постійно мусить щось чи щось охороняти. - Я знаю вахтера, який за своїм психотипом є "собакою", — продовжує пан Газолишин. — Якщо йому наказали охороняти приміщення у вихідні, то він не впустить туди навіть власника. Такі люди дуже чітко дотримуються правил, навіть якщо збоку це виглядає нелогічно. Однак вони мають хист щось "винюхувати", стежити, як і належить собакам. З кішками люди-"собаки" не зживаються через те, що не сприймають їхнього прагнення до свободи. Адже самі "собаки" завжди шукають, хто б їх посадив на ланцюг.Натомість люди-"коні", за словами лікаря, дуже працьовиті, завжди знаходять собі роботу, і хвилини не можуть всидіти спокійно.

Детальніше...
 
Друк

Український бізнес повинен поважати себеУкраїнський бізнес повинен поважати себе, вважає тернопільський психоаналітик

Сліпо копіювати те, що пропонують заїжджі тренери з бізнесу та менеджменту, не варто хоча б тому, що у нас інший менталітет, переконаний тернопільський психоаналітик Владислав Газолишин.

Чимало відгуків прийшло на сайт 20minut.ua, коли ми запропонували його відвідувачам публікації про те, як налагодити успішний бізнес. Навіть найуспішніший американець, на думку більшості читачів, спробувавши вести власну справу в Україні, обов'язково “пролетить”. Мовляв, у наших реаліях виживає той, хто зміг пристосуватися. Який він – український підприємець, які риси допомагають йому, а які шкодять, запитали ми у психоаналітика Владислава Газолишина. Він має чималий досвід спілкування з нашими бізнесменами, бо давно проводить для них і їхніх підлеглих тренінги. Ми на все дивимося по-різному - Американські джерела треба переробляти – садити на наш ґрунт, - каже психолог. - Кожна країна, нація – українська, польська, російська, болгарська – має особливості, ментальність, звичаї. Якщо сліпо скопіювати шматок тексту навіть найвідомішого американського тренера з менеджменту і намагатися донести його суть до українця, то нічого не вийде. Найкращий варіант, на думку пана Газолишина, коли знання на тренінгу передає іншим бізнесмен, який їх пропустив через себе. Але він повинен мати бажання ділитися досвідом.
Детальніше...
 
Друк

Як з мінімальними втратами для здоров'я "наздогнати" зимовий час,
радить тернопільський психотерапевт

Переведення годинника на годину назад насамперед відбивається на здоров'ї. У людей настає тимчасовий стрес, може навіть розвинутись депресія, вважає тернопільський психотерапевт Владислав Газолишин.

Переведення годинника на годину назад значно скорочує світловий день. Тому сутінки настають раніше. Людина пізніше прокидається і тому недоотримує звичної кількості сонячного світла, - каже Владислав Газолишин. - А це впливає навіть на здорову людину. Люди в цей час частіше стають емоційно нестриманими, часто агресивними, погано сплять, продовжує пан Газолишин. А також швидко втомлюються на роботі. Він помітив, що саме на початку листопада хворих звертається значно більше, ніж влітку чи взимку. Адже у цей час поглиблює поганий настрій і природа. Снігу ще нема, дерева уже без листя, а погода зазвичай похмура. Саме це наштовхує людей, які схильні до депресії, на думки, що у них немає майбутнього, - каже пан Газолишин. - Їм видається, що такий настрій буде завжди. У таких людей відчуття часу пригнічене, тому їм постійно здається, що вони не встигають. А коли день стає коротшим, то їм видається, що після цього вони не встигатимуть іще більше. Аби трішки пом'якшити стрес, Владислав Газолишин радить до переходу на зимовий час готуватися заздалегідь. Головне — напередодні отримати максимум позитивних емоцій. Треба більше ходити пішки, частіше спілкуватись з друзями, готувати улюблені страви, - каже він. - А також наповнюватись сонячними променями. Також психолог радить як мінімум за тиждень до переведення стрілок поступово привчати організм до нового розпорядку. А саме, трішки швидше вставати, вранці навпаки можна більше поніжитись у ліжку. Починати зміни потрібно з п’яти хвилин, - каже він. - Наступного дня вже — з десяти і так далі. А загалом психотерапевт радить не особливо перейматися змінами і знаходити у цьому щось позитивне. Приміром, потішитись тим, що спати можна буде на годину більше.

Оригінал статті на сайті http://20minut.ua
 
Друк

Як впоратися зі страхом втратити роботу

Як впоратися зі страхом втратити роботуВтрата роботи чи навіть можливість такої втрати у нинішні дні стає стресом для багатьох. І найбільше переживають з цього приводу ті, хто зробив професійну діяльність чи не єдиним сенсом свого життя.

Однак не лише на роботі людина може себе реалізувати, каже тернопільський психоаналітик Владислав Газолишин.

— Загроза втратити своє робоче місце стає сильним стресом саме через те, що робота дає багатьом людям можливість знайти свою ідентичність - своє Я, відповісти на питання "хто я є у цьому житті?", - пояснює пан Газолишин. - Професійна діяльність - це один зі способів повноцінного включення людини у життя.

Справжні професіонали своєї справи просто не мислять себе окремо від своєї роботи, вона стає для них сенсом життя. Тому навіть загроза залишитися без роботи викликає у таких людей велику тривогу. А втрату роботи така людина переживатиме дуже важко, це стає для неї неабиякою психологічною травмою. Саме з тієї причини, що із втратою роботи трудоголік втрачає самоідентифікацію.

Детальніше...
 
Друк

Що батькам потрібно знати про дислексію

Що батькам потрібно знати про дислексію

Дислексія - порушення читання, письма й вимови – розвивається у 3-5-річних дітей тоді, коли зміст сказаного батьками не відповідає їхнім діям. Якщо цим порушенням знехтувати в дитинстві, у дорослому віці воно призводить до формування неправильного уявлення про світ і нервових зривів.

Неприємні слова, сказані батьками лагідним тоном, поцілунки одразу ж після покарання можуть призвести до порушення в дитини механізмів правильного сприйняття інформації про довколишній світ.

Коли слова батьків розходяться з ділом, дезорієнтована дитина згодом не зможе адекватно перетворити отриману інформацію в символи – букви та слова, пояснює тернопільський психоаналітик Владислав Газолишин.

- За радянських часів дислексію вважали лише логопедичною проблемою, - зауважує фахівець. - Тепер в усьому світі її розглядають як порушення сприйняття інформації про навколишній світ загалом.

Детальніше...
 
Більше статтей...
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 2 з 14