Друк

Чиїм мощам моляться в Тернополі

У тернопільських храмах є мощі з Афону, Почаєва, Львова

У Тернополі — тридцять чотири храми. І у всіх є мощі святих мучеників. Вони є найбільшою святинею у храмі, без них не можна відправляти богослужіння. Кожна церква міста зберігає мощі якогось святого. Звичайно, це не тіла в саркофагах, а маленькі часточки одягу чи кісток, залиті воском. Загалом усе має вигляд крапельки воску у коробочці за склом. Мощі невідомого святого нам показали у церкві Воздвиження Чесного Хреста над Ставом. Проте, зайшовши у храм ви їх не побачите. Нам вдалося подивитися на них з відстані двох метрів. Їх тримав у руках отець Дмитро, тому що певні пороги храму простим людям переступати не можна.
Мощі знаходяться у святая святих церкви — там, де розташований престол. Вони зашиті зі зворотного боку в спеціальну тканину — антимінс. А щоб антимінс довше зберігався, його загортають додатково в шовковий плат (хустку). На лицьовому боці антимінсу є відбиток гравюри із зображенням сцени із життя Ісуса Христа та чотирьох євангелістів. Ще тут записано, що їх передав цій церкві патріарх Мстислав у 1991 році. Чому мощі ховають? Отець Дмитро з Надставної церкви розповів, що колись, під час монголо-татарських набігів, мощі ховали в престол у просвердлених маленьких дірочках. Якщо вороги бачили мощі в церкві, то знищували їх. А туди, де був престол, вороги не йшли. Священики змушені були йти на такі хитрощі, аби врятувати найбільшу святиню храму. Адже без них не можна провадити службу. У деяких храмах мощі знаходяться в тій частині церкви, яка призначена для молитви парафіян. У церкві Матері Божої Неустанної Помочі, що на бульварі Д.Галицького, для загального огляду їх виставляють лише раз на місяць. Помолитися до мощей можна у перший четвер кожного місяця. А в інший час вони знаходяться на престолі. Отець Ярослав розповів нам, що мощі святого Миколая Чарнецького вийняли з гробу у Львові. Після 30 років, відколи він був захоронений, тіло не розклалось. — У 50-х роках минулого століття Миколай Чарнецький був засланий до Сибіру за відданість вірі, — каже отець Ярослав. — Його там жорстоко катували. Але і там він любив своїх катів і усе прощав їм. Сьогодні багато людей їздять до Львова і зцілюються біля могили у молитвах до цього святого. Люди просять у нього терпіння і здоров’я. Беруть до лікарні на службу Мощі святого Йосафата у Церкві Архистратига Михаїла на вул.15 Квітня зберігаються в хресті з підставкою, який завжди стоїть на престолі. Отці храму виставляють їх для загального поклоніння лише раз у рік — 12 листопада, у день святого Йосафата. Але кожної п’ятниці вони носять цей хрест з мощами у другу міську лікарню. Там відправляють службу за здоров’я пацієнтів і персоналу лікарні. — Хворі уже звикли, що ми приходимо, і о пів на шосту збираються на першому поверсі лікарні, — каже отець Віталій. Помолитися до святого Йосафата можна й у самій церкві, названій на його честь. Часточка його мощів виставлена там для прилюдного поклоніння. Кожен бажаючий може будь-якого дня помолитися тут. — Відомо чимало зцілень біля мощів цього святого, адже він загинув, домагаючись єдності церкви, — розповів отець Андрій. — У нашу церкву ці мощі передав отець Андрій Желізко, який привіз їх з Риму. Священики кажуть, що у святого Йосафата парафіяни найчастіше просять здоров’я, спокою і єдності в родині. Мощі “забирають” радіацію До церкви Різдва Христового (Катедри) мощі Священомученика Йосафата привіз канцлер Тернопільсько-Зборівської єпархії отець Андрій Романків в кінці 90-х років з Риму. Вони знаходяться з правої сторони у храмі. — Вони надзвичайно крихітні, — каже отець Андрій Янішевський. — І зберігаються у капсулі, вмурованій під образом священомученика. А під капсулою написаний тропар — велична пісня до святого. Його треба вимовити кожному, хто просить заступництва у Йосафата. А ще у церкві є реліквія, яка цінується так само, як мощі святого. Це земля з могили священомученика Миколая Чарнецького. Вона так само знаходиться в капсулі. А під капсулою є молитва до святого. У Свято-Троїцькому Духовному Центрі мощі святих покладені в скриньку, яка зберігається на престолі. Отці церкви кажуть, що чим більше мощів у храмі, тим більша зцілююча сила і посередництво небесне. — Коли проводили дослідження і радіаційну землю у горщику ставили біля мощей святих у Лаврі, то за якийсь час радіаційного фону не фіксували, — розповідає отець Анатолій. — Зникала радіація із зараженої землі навіть в тому місці церкви, де люди найчастіше молилися. Врятувала доньку від пороків Служителі Духовного Центру розповіли, що нещодавно в них сталося маленьке чудо. За їх словами, одна жінка приходила молитись, аби її донька позбулась поганої компанії, кинула пити і палити. Щоразу вона молилася до святих про здійснення своєї мрії. І от одного разу служителі побачили у храмі саму доньку, яка молилася разом з матір’ю. У цьому ж храмі є мощі немовлят, убитих Іродом, мощі Св. Пантелеймона, Святої Великомучениці Варвари, Преподобного Іова Почаївського, преподобного Амфілохія Почаївського. Але найбільше мощів святих кореспонденти “RIA плюс” побачили у церкві Віри, Надії, Любові і матері їх Софії, що на на проспекті Бандери. Мощі святих тут виставлені для привселюдного поклоніння. Вони знаходяться у залитих воском коробочках, які вставлені у найцінніші ікони храму. — У нас є мощі всіх чотирьох мучениць, — розповів отець Володимир. — У них парафіяни просять тих земних чеснот, яких зараз не вистачає людям. Вони уже десять років в нашому храмі. Їх через Афон передали владиці Сергію. — Є в нашій церкві мощі, які подарував нам патріарх Олексій, — розповідає отець Володимир. — Це мощі святителя Інокентія та мощі князя Олега Брянського. А мощі святого Пантелеймона владика Сергій сам привіз кілька років тому із Афону. Капсулу з воском встановили на іконі, яка є точною копією ікони на горі Афон. До речі, афонські монахи її писали спеціально для тернопільського храму. А до мощей преподобного Сілана Афонського у цьому храмі віруючі звертаються з проханням дати силу витримувати пости, мати силу духа, щоб успішно вирішувати особисті проблеми, а також просять здоров’я. Довідка “RIA плюс” Що таке мощі? Мощами називають нетлінні частини тіла чи кісток людини, яка возвеличена в ранг святого. Це може також бути частина одягу, у якому той був похований, або частина ризи святого, якщо він у земному житті відправляв богослужіння. У Тернопільських церквах є мощі, зашиті в тканині. Вони лежать на престолі або у капсулах, розташованих в іконах чи мощівницях. У Зарваниці тричі мироточили мощі З весни минулого року після літургії у старій зарваницькій парафіяльній церкві прочан благословляють мощівником, який періодично мироточить. Цього року, розповів отець-декан Зарваницького деканату Дмитро Квич, мощі мироточили тричі — перед Великоднем, Молодіжною прощею та міжнародною прощею Любові та Примирення. Вперше ж миро (олія з приємним запахом) почало витікати з мощівника у 2003 році на Квітну неділю — перед Великоднем. – Тоді отець Володимир Топоровський після літургії приклався у молитві до мощівника, — згадує о.Дмитро. — І раптом побачив, що з нього стікає миро. Відразу до мощівника почали підходити прочани та семінаристи і помазувати себе миром. А невдовзі єпископ Михаїл Сабрига дав дозвіл благословляти мощівником прочан під час недільних прощ та великих релігійних свят. Реліквії — понад 200 років Мощівник о.Дмитро знайшов під сходами у своїй священичій садибі у 1991 році, коли тут проводили ремонт. Круглий позолочений предмет у формі тарілки, увінчаний хрестом, він прийняв за звичайну річ церковного ужитку. Тому залишив її лежати на шафі. Аж у 2000-му році хтось з отців, розглядаючи знахідку, припустив, що вона може відкриватися. Коли священикам таки вдалося підняти непомітну кришку, всередині вони виявили мощі чотирьох святих. Латинські написи свідчили, що мощівник виготовлений ще у XVIII столітті. Темні плями всередині наштовхнули отців на думку, що мощі колись мироточили. Відтак реліквію перенесли до церкви. Отець Дмитро Квич благословляв нею прихожан, відчитуючи молитви на оздоровлення. Коли ж з мощівника у 2003 році знову почало стікати миро, єпископ погодився, аби знайденими мощами благословляли всіх прочан. Де є мощі — присутні і святі – Миро, яке дивом утворюється і витікає з мощівника — це вияв Божої любові і благодать, яка переходить на людей, — каже о.Дмитро. — Разом з тим, це доказ святості тих осіб, чиї мощі зберігаються у мощівнику. Під час благословення мощівником, пояснив отець, прочани отримують ласку заступництва святих. Адже там, де є мощі, стверджує він, завжди присутні і самі святі. Після благословення вони моляться перед Господом за присутніх на відправі. Особливе враження, розповів отець Дмитро Квич, це таїнство справляє на людей зі сходу України, які раніше не стикалися з чимось подібним. Нетлінність — доказ святості Отець Дмитро Квич, декан Зарваницького деканату: — Святі люди царство Боже заслужили ще за життя. Тобто тіло їхнє — ще на землі, а душа — уже в царстві Божому. Святий дух, який перебуває у святій людині, освячує не лише душу, а й кожну клітину тіла. Тому після смерті воно не перетворюється на порох. У такий чудесний спосіб ми отримуємо доказ, що людина жила праведним життям. Люди отримують енергію Іван Круп’як, астролог, космопсихолог: – Святі акумулюють велику кількість позитивної, світлої енергії, якою їх наділяє Господь. Здебільшого ці люди вели аскетичний, доброчесний спосіб життя, тому свою енергетику вони не розтратили. Після смерті вона зберігається у кістках. Утримується енергія завдяки фосфору, який дуже довго розпадається. Тому потужна енергетика може зберігатись від 100 до 300 років. До речі, фосфор дивним чином проявляє себе у повний місяць. Тоді на могилах, де поховані люди з потужною енергетикою, виникає світіння, яке люди сприймають за силуети. Саме цим можна пояснити бувальщини про привидів на кладовищах. Енергією, яку випромінюють мощі святих, заряджається і середовище в тому місці, де вони перебувають. Скажімо, є чимало свідчень, що люди зцілювались землею з могили святого Миколая Чарнецького на Личаківському цвинтарі. Феномен зцілення можна пояснити тим, що після прикладання до мощів (чи землі з енергетикою мощів) люди отримують енергію, якої їм бракувало. Після цього вони й відчувають полегшення. Особисто я великий приплив енергії відчував на могилах Тараса Шевченка та Пантелеймона Куліша. Правда, на могилі Шевченка енергетика слабша, ніж могла б бути, оскільки при перезахороненні її потужність втрачається. Віра — як самотерапія Владислав Газолишин, психолог “Психосоматичного центру”: — У нашому житті є речі, які ми не можемо пояснити з раціональної точки зору. Одним з таких феноменів є зцілення святими мощами, адже воно не пояснюється логікою. У давнину, скажімо, непоясненою річчю був магніт. Говорили, що то диявольські сили. Зцілення мощами — феномен, який беззаперечно існує не тільки тому, що людина вірить у це. Ймовірно, мощі мають позитивний заряд і тому відбувається зцілення. У психології є таке поняття, як “невіруючі фанатики” — тобто, ті, хто прикладає масу зусиль для того, щоб у щось не повірити. Але коли такі люди справді бачать якийсь факт, то вже тоді стають справжніми фанатиками у своїй вірі. Для прикладу, зараз часто бачимо людей, які за Союзу були переконаними атеїстами, але тепер чи не щодня ходять до церкви. Річ у тім, що всередині вони мали пустку, яку необхідно було чимось заповнити. Факт підтвердження дива наче заповнює для них цю пустку, і тому після побаченого саме ці люди розповідають усім про диво. Відповідно, ефект від зцілення мощами, підсилюється саме ними. Загалом зцілення мощами має насамперед психотерапевтичний ефект. Віра у мощі — найбільш показний спосіб психотерапії. У цьому випадку спрацьовує механізм самотерапії — своєю вірою людина сама себе виліковує. Проте не варто також забувати — якщо людина справді має серйозні психічні розлади, то мощі можуть бути лише допоміжним фактором при лікуванні у психотерапевта. Молитися мощам чи Богу? Навіщо молитися до мощей святого, коли можна звертатися до Бога, “напряму”, спробували дізнатися кореспонденти “RIA плюс” у священиків. У Святотроїцькому Духовному Центрі нам розповіли, що інколи прохання людей до Бога можуть бути не почуті. Це відбувається через низький рівень духовності людей. — Тоді можна просити милості Божої у тих, хто стоїть ближче до Бога — у святих, — розповів о.Анатолій. Служителі у Духовному Центрі переконані, якщо людина справді вірить, то вона буде шукати шляхів, щоб домогтися благодаті Божої усіма зусиллями. А оскільки святі колись були смертними, як і люди, то таке посередництво є доволі ефективним. Бог залишив нам мощі святих не тільки для поклоніння, а й для того, щоб люди вчилися у них тих чеснот, якими вони особливо догодили Богу, коли жили на землі, розповів нам о.Андрій з Катедри. Цю думку підтверджують і в інших храмах. — Мощі святих наділені благодаттю Божою, — каже о.Дмитро з Надставної церкви. — Адже у молитві до них можна зцілити і душу, і тіло. З його слів, у персні папи Римського також знаходяться мощі святого. Тому люди цілують не руку Папи, а перстень. Вони хочуть отримати благодать Божу через ті мощі.
Оригінал статті на сайті http://20minut.ua