Друк

Тернопіль: здоровим може бути лише вільний

Проблема українця в тому, що він не почувається внутрішньо вільним. Через це виникають страхи. Врешті це призводить до серйозних проблем зі здоров'ям.

Сучасні жінки психологічно витриваліші від чоловіків. Чому? Тому що не соромляться просити пораду, не бояться змін, пристосовуються до обставин, думаючи про родину, дітей та їхнє майбутнє. Такої думки - лікар вищої категорії, голова етичної комісії Української спілки психотерапевтів (УСП) Борис Дацишин. Львів'янин нещодавно проводив семінар для тернопільських психотерапевтів. Тоді ми й отримали нагоду з ним поспілкуватися.

 

 

Спочатку переробити себе

- У мене – серйозні проблеми на роботі. Це, звісно, відбивається і на взаєминах з чоловіком, - пише на сайт 20minut.ua читачка, яка назвалася Іриною. – Я відчуваю, що сама із цим клубком негараздів не можу впоратися…

 

Жінка пояснює, що до психотерапевта йти побоюється. Мовляв, він може все розповісти іншим. Адже таємниці сповіді зобов?язані дотримуватися лише священики. Така позиція Бориса Дацишина не дивує, але він закликає читачку позбутися стереотипів.

 

- Сучасних українських психотерапевтів готували в основному австрійці, німці, швейцарці, - розповідає він. – Причому наш Трускавецький проект відомий в усьому світі. Адже його метою було доведення фахового рівня та кваліфікації наших психотерапевтів максимально близько до міжнародних стандартів.

 

Чим новітня психотерапія відрізняється від старої школи? Головний пріоритет у роботі сучасного фахівця – його власний досвід, пояснює наш співрозмовник.

 

- Щоб допомагати іншим, я спочатку маю переробити себе, - пояснює пан Дацишин. – Тож ти, лікарю, виріши спочатку власні проблеми, а тоді отримаєш право допомагати іншим. Такого раніше не було в психотерапії. Причому підготовка фахівця тепер відбувається у восьми напрямках і за визначеним графіком навчання, впродовж п’яти років. Тому ми кардинально відрізняємося від психотерапевтів радянської школи.

 

Посил нелюдяності, як він стверджує, справжні психотерапевти нині категорично відкидають. Зрештою, за діями всіх членів Української спілки психотерапевтів (існує 15 років – прим. ред.) стежить спеціальна етична комісія.

 

- Дуже важливо розвести розуміння слів "мораль" – закон, припис, тобто те, що треба виконувати, і "етика", - наполягає пан Дацишин. – Адже "етика" – це моральний закон у мені. Всім цитую напис, який є на могилі Канта: "Є дві речі, які викликають зачудування і захоплення: зоряне небо наді мною і моральний закон в мені. Адже це означає, що Бог є наді мною і Бог є в мені". Головне те, що є всередині нас, а не те, що нав’язує нам суспільство.

 

"Видається, що я не так живу…"

Проблема сучасного українця в тому, що він не почувається вільним. Причому Борис Дацишин натякає саме на брак внутрішньої свободи.

 

- Віктор Франкл – психолог, якому вже більше 90-та років, - три роки був в Освенцімі, - продовжує чоловік. - Він казав: "У мене могли все забрати: і одяг, і їжу, посадити за грати, але не могли відібрати моє ставлення до всього, що є навколо мене". Ось це і є відчуття внутрішньої свободи. Якби наші люди його мали, то не було б і таких проблем в Україні.

 

І це при тому, що мати свободу усередині себе, ніхто українцям заборонити не може. Втім, як каже фахівець, ми потопаємо у ненависті, заздрощів, навіть жорстокості.

 

- Пригадайте, те, що сталося в Миколаєві з Оксаною Макар. Або нещодавню бійку футбольних фанатів у Львові, - каже пан Дацишин. – Можна довго бідкатися, що ми неправильно виховуємо молодь… Але мені на пам'ять приходить картинка, як б'ються депутати у парламенті. З якою ненавистю вони один одного лупцюють! Це є страх Божий…

 

До речі, тут не йдеться про агресивність. Адже ad grasum (латина – прим. ред.) означає "йти на контакт". Тобто людина, яку не чують, стає агресивною, але не жорстокою!

 

- Тішить, що часто приходять ще зовсім молоді люди або середнього віку, які не скаржаться на депресію чи якісь болячки, а кажуть: "Мені видається, що я не так живу. Допоможіть розібратися!", - говорить чоловік. – Це добре, що ставлення до психотерапії змінюється.

 

Причому стається це на тлі падіння довіри до медиків. Причина, як вважає пан Дацишин, у неправильному ставленні до навчання медиків. Мовляв, гроші не мають бути головним чинником. Принаймні, коли у вузі навчався наш співрозмовник, такого не було.

 

Потенціал далеко захований

- Назагал людство не навчилося керувати своїми тривогами, - додає Борис Дацишин. - Людина не довіряє відчуттям і почуттям. Наголошую: сильним є той, хто не боїться і вміє показати свої слабкості. Кожен із нас - і сильний, і слабкий водночас. Інакше не буває…

 

Допомогти отримати твердий грунт під ногами і здоровим, і навіть невиліковно хворим людям, на думку фахівця, здатна саме психотерапія. Натомість нестачу демократії, економічної стабільності, як йдеться у відомому анекдоті, люди схильні шукати у чарці.

 

- Цей ряд можна продовжити, адже негаразди у нас "заливають" не лише горілкою. Хтось обирає наркотики чи будь-що, що дозволяє їй на певний час забутися, втекти від себе, - продовжує психотерапевт. – Насправді, людина дуже сильна, має значний потенціал. Але він десь дуже далеко захований. Знайти його сама вона просто не може!

 

Коли людина не відчуває своєї сили, то вона боїться, пояснює фахівець. І якщо жінки той страх через силу, але таки долають, то чоловіки переважно… запивають.

 

- Жінка, опинившись у скруті, що робить? Їде в Італію чи деінде, тяжко працює. Забезпечує дітей, платить за їхню освіту, - перелічує пан Дацишин. – І при цьому вона ще й утримує того мужичка, який сидить у селі та… пропиває надіслані нею євро.

 

Жінки дійсно нині набагато сильніші духом за чоловіків.

 

- Питають: "Хто помер?". "Петро". "Та ж його жінка мала вмерти! Хвороби, діти, проблеми…", - каже Борис Дацишин. - Але вона вакцинована тими бідами, а він - ні. Інсульт - і Петра нема! Факт: жінки психологічно витриваліші від чоловіків…

 

Щоб довести це психотерапевт нагадав також дві корабельних катастрофи. Так, коли тонув "Титанік", чоловіки віддавали свої місця у шлюпках жінкам і дітям, аби ті врятувалися. Натомість, коли через 100 років отримала пробоїну "Конкордія", "сильна стать" покидала все, топтала ногами слабших, аби врятуватися. І суть такої поведінки не лише в зміні ставлення до жінки загалом.

 

- Так, вона вже не лише мати і берегиня домашнього затишку, - визнає фахівець. – Жінка стала навіть надто сильною. Навіть думаю, що їй треба менше це показувати. Слід таки слабкість час від часу проявляти… Інакше, як тоді зможуть себе проявити і випробувати чоловіки? Мусите визнати – частково у нашій слабкості винні саме ви!

 

Коментар

Владислав ГАЗОЛИШИН (37 р.), психотерапевт

Владислав ГАЗОЛИШИН (37 р.), психотерапевт:

- Подібні теоретичні семінари відбуваються по всій Україні. Участь у них беруть і ті, хто хоче стати психотерапевтом, і ті, хто вже працює. Особливий акцент ми цього разу робили на етичних аспектах роботи психотерапевта. Адже у науці постійно з'являється щось нове. Ми пробуємо застосовувати ці, нові методи роботи. Аби завжди бути "на хвилі", зустрічаємося, обмінюємося досвідом. Думаю, такі семінари стануть у Тернополі традиційними. Будемо запрошувати на них фахівців інших спеціальностей. Адже хочеться, щоб якомога більше людей дізналися, що є фахівці, які можуть їм допомогти.

 

Чи не найцікавіші думки сьогодні висловив саме Борис Дацишин. Він сказав: "Довжину життя людини визначає Бог, а ширину життя людина визначає для себе сама". Мало хто говорить про те, як він наповнює своє існування подіями, емоціями. Особливо це стосується важко хворих. Ось це ми, психотерапевти, і маємо донести до всіх.

Оригінал статті на сайті http://20minut.ua