Друк

Хвороба батьківського сорому

Хвороба батьківського сорому

Енурез люди у давнину називали хворобою батьківського сорому. Адже коли дитина вночі "підмочувала" простирадла, їх потрібно було сушити на дворі. І тоді мокру білизну бачили сусіди чи перехожі. Батькам було соромно, що в них є доросла дитина, а вони сушать речі, як після малюка.

Енурез люди у давнину називали хворобою батьківського сорому. Адже коли дитина вночі "підмочувала" простирадла, їх потрібно було сушити на дворі. І тоді мокру білизну бачили сусіди чи перехожі. Батькам було соромно, що в них є доросла дитина, а вони сушать речі, як після малюка.

Та й досі енурез примушує батьків соромитися дітей, які в такий спосіб ніби карають їх.

- Діти не завжди можуть відкрито помститися батькам за негативне ставлення, за те, що їх ображають, б'ють чи ними нехтують, - розповідає психоаналітик Владислав Газолишин. - Підмочивши ліжко, дитя ніби здійснює помсту, "випускає" свою агресію і злість.

Частіше це стосується дітей трьох-п'ятирічного віку, каже лікар. Але у деяких випадках недуга проявляється пізніше - у віці шести-семи років. У старших дітей вона є реакцією на стрес чи потрясіння, які ніби вказують, що дитина не хоче дорослішати. Коли доросла зовні людина перестає контролювати своє сечовипускання, вона ніби показує цим, що ще мала.

Часто енурез можна трактувати як реакцію на самотність. Зокрема, дитина відчуває себе покинутою, коли біля неї довго немає мами.

- Серед дітей, чиї матері виїжджають за кордон і залишають їх на родичів, така хвороба зустрічається часто, - помітив психоаналітик. - Вона може свідчити, що дитині важко пристосуватися до змін, виробити тактику поведінки з мамою. Дитя то прив'язується до матері, то намагається відвикнути. Такий стан можна назвати "розлад прив'язаності". Німецькі психотерапевти кажуть, що так дитина "плаче".

Владислав Газолишин пригадує випадок, коли тернополянка, поїхавши на заробітки до Італії, залишила бабусі на виховання трирічну донечку. Повернулася додому, коли доньці було дев'ять років. Приїхавши, вона продовжувала ставитися до дитини так, як до трирічної. А та - почала підмочувати ліжко, демонструючи, що поводить себе так, як хоче мама.

- Організм сам прийняв таке рішення, - каже фахівець. - Він ніби хотів компенсувати втрачений час. Найцікавіше, що коли мамі доводилося знову їхати до Італії, енурез зникав, а коли вона поверталася - з'являвся знову. Ось така була реакція на маму.

Дівчинка підсвідомо ніби казала, що для мами готова бути "маленькою", аби лише вона її не покидала. Так дитина проявляла свій розпач.

Розлади із сечовипусканням часто трапляються у дітей жінок-заробітчанок. Хвороба у цих випадках свідчить про нестачу уваги до дитини.

- Мама іншого хлопчика після того, як повернулася з-за кордону, забрала його від бабусі до себе, - наводить приклад лікар. - Бабуся була з хлопчиком доброю і терплячою. Хлопчик біля неї почувався комфортно, був психологічно захищеним.

Натомість мама недостатню увагу почала компенсувати подарунками. Купувала усе, що дитина захоче. Влітку вона відправила сина відпочивати у дорогий табір за кордоном. Під час поїздки у хлопчика почався енурез. Дитина не хотіла розлучатися з мамою і своїми вчинками ніби переконувала, що її нікуди не можна відпускати.

- Розмова з мамою часто вирішує проблему краще, ніж медикаментозне лікування, - зауважує Владислав Газолишин. - Коли батьки змінюють ставлення до дітей - тоді й енурез зникає. Однак терапія все одно необхідна.

Загалом енурез свідчить про розлад внутрішньої дисципліни у людини, каже він. Причиною хвороби може стати непослідовність у вихованні. Наприклад, за один і той самий вчинок батьки можуть і покарати, і похвалити.

- Пригадую випадок, коли батько одного разу розсміявся з пікантного анекдоту, який розповів його син, і дитина взяла це на озброєння, - продовжує він. - Іншого разу вже при гостях батькові стало незручно за той самий анекдот, і він покарав дитину.

Дитина так і не усвідомила, за що її покарали. Розгубленість і невпевненість спричинили "нічні проблеми".

Енурез переважно зникає з віком. У дівчаток це відбувається швидше, ніж у хлопчиків. Це пов'язано з швидшим дозріванням дівчини і появою місячних. Але й у зрілих людей може залишатися частковий енурез. Мимовільне сечовипускання трапляється, коли дівчина перестає контролювати себе. Приміром, сміється, танцює чи швидко біжить. Це може вказувати на її психічну незрілість та бажання постійної опіки.

- Цей стан можна означити терміном "психологічний інфантилізм", - роз'яснює лікар. - Людина в дорослому віці психологічно залишається ще дитиною. Жінки часто шукають собі чоловіків, які опікувалися б ними.

У практиці психоаналітика був подібний випадок, коли жінка не могла себе контролювати. У 29-річної пані чоловік був на двадцять років старший за неї.

- Коли він починав на неї "тиснути", просив, аби вона була охайнішою, краще доглядала за дітьми, ретельніше виконувала хатню роботу, вона не могла стримати сечовипускання, - пригадує він. - Таким чином вона хотіла довести, що нічого не може з собою вдіяти. Коли її залишали у спокої, вона знову "ставала дорослою".

Після психотерапевтичного лікування пацієнтка одужала, згадує лікар. Коли між дружиною і чоловіком виникали сварки, жінка вже могла стримуватися.

Старіння людини також спричиняє низку проблем. Навіть у народі кажуть: "старі - як малі". І дійсно, старші люди стають подібними до дітей і поводяться схожим чином. Енурез у літніх чоловіків може виникнути як реакція на страх смерті. Причиною можуть стати і вікові зміни в організмі - коли слабшають м'язи певної групи чи виникають психічні розлади. Та інколи, щоб позбутися цієї проблеми, зі старенькими достатньо спокійно поговорити та заспокоїти, каже психоаналітик.

Втім, він погоджується, що самостійно вирішити цю проблему важко. Лікування тут зводиться до того, щоб навчити людину доглядати за собою самостійно, а не перекладати відповідальність за своє тіло на іншого. Важливо також, каже психолог, навчити працювати ту частину мозку, де, як казав Кашпіровський, міститься нічний будильник.

Оригінал статті на сайті http://20minut.ua