Друк

Тернопіль: експерти про небезпеку вірусних гепатитів

Міжнародний день боротьби із гепатитами - 28 липня. Гепатит С, який називають "лагідним вбивцею", є тепер головним "постачальником" хворих на рак печінки.

Думки наших експертів про проблему!!!!

Олег МАРТИНЮК (51 р.), керівник ТОГО ХВГ С "Іскра Надії"

 

Держава повністю відсторонилася

Олег МАРТИНЮК (51 р.), керівник ТОГО ХВГ С "Іскра Надії":

- Я представляю не тільки себе, а всіх членів організації, яку я очолюю. Держава навіть не самоусунулася. Вона абстрагувалася від даної проблеми. Вона існує нині в іншому вимірі, ніж народ. І це при тому, що саме люди утримують цю владу. Від 2009-го, коли ухвалили концепцію боротьби із вірусним гепатитом С, держава палець об палець не вдарила, щоб реалізувати ті програмні засади. Скажу більше: напевно Україна – єдина в Європі не має державної програми боротьби з гепатитом С.

 

Наступне. Ін’єкційні наркомани – друга, а то й третя хвиля інфікованих даним вірусом. Основна маса – покоління 50-60 років ХХ століття. Саме в тому прошарку найбільше інфікованих. Чому? Навіть фахівці на це питання відповісти не можуть.

 

Наразі Україна належить до ряду країн із так званим невизначеним рівнем захворюваності на гепатит С. Тобто можна вважати, що у нас інфікованими є 3-5% населення. Іншими словами: у Тернополі із населенням 200 тисяч осіб – як мінімум 5-7 тисяч хворих на гепатит С. Аж ніяк не менше! Однак органи місцевої влади не те що не помічають, вони роблять вигляд, що не знають про існування даної проблеми. Вони знають лише, що є 28 липня, коли треба "відсвяткувати" День боротьби із гепатитом. А щось зробити для хворих, тобто дати їм "вудочку", аби вони самостійно змогли "ловити рибу", не можуть. Варто лише згадати труднощі, з якими стикнулася наша організація, коли захотіла отримати приміщення під офіс – для ведення статутної діяльності.

 

Ольга ЯРМОЛЕНКО (52 р.), заст. нач. міського відділу охорони здоров'я

Профілактики немає

Ольга ЯРМОЛЕНКО (52 р.), заст. нач. міського відділу охорони здоров'я:

- Ця проблема однозначно є серйозною. Ми фіксуємо зростання захворюваності на гепатит С. Так, у Тернополі в 2011-му зареєстрували 12 хворих. За півроку 2012-го вже є вісім випадків. Це насторожує. Адже якщо від вірусного гепатиту В можна захиститися вакцинацією – щеплення роблять новонародженим, то профілактики гепатиту С не існує.

 

Шлях передачі вірусу – через кров. Тож великий відсоток хворих на гепатит С – ін’єкційні наркомани. Лікування даної недуги дійсно є вкрай дорогим. Навіть обстеження є недешевим. Держава наразі лише розглядає питання, як із цим допомогти. Сподіваємося, відповідну програму врешті ухвалять… Наразі ж, треба визнати, вирішення всіх проблем лягає на плечі самого хворого. У місцевому бюджеті коштів на це немає. Звісно, ми стараємося, вишукуємо кошти, якщо люди опинилися в крайній скруті. Але основна наша робота – профілактика, роз’яснювальна робота. Спільно із санстанцією інформуємо про небезпеку персонал манікюрних і тату салонів, косметичних кабінетів. Адже там вірогідний травматизм, що може призвести до інфікування вірусами гепатиту. Хоч це і приватний бізнес, але люди мають розуміти небезпеку, на яку наражаються самі і наражають своїх клієнтів, якщо не дотримуються вимог стерилізації інструментів та інших.

 

Випадки зараження гепатитом В після процедур у подібних кабінетах у Тернополі були. За кожним із них проводили розслідування.

 

Ольга ДИВОНЯК, обласний дитячий інфекціоніст

Щеплення від гепатиту В потрібне!

Ольга ДИВОНЯК, обласний дитячий інфекціоніст:

- Хочу загострити увагу на статистиці: гепатитами В і С у нас інфіковані 54,8% донорів, 25% вагітних, 17,8% медпрацівників. Тож ми виявляємо дану недугу у 21% гастроентерологічних, а також у 75% онкоентерологічних хворих дітей. Тобто тих, які перебувають на хіміотерапії й отримують велику кількість крові ззовні, наприклад, при переливанні. Звісно, це проблема! Я розумію, чому батьки нарікають…

 

Утім, на перший план нині виходить інша статистика – щодо випадків інфікування підлітків через прийом наркотиків або статевим шляхом. Існує і ще один шлях передачі хвороби – від інфікованої мами до дитини.

Оскільки ми нині говоримо про гепатити В і С, то хочу нагадати усім про профілактику. Ніхто не може бути певним, що не потрапить в аварію чи не отримає травму іншим шляхом. Тож треба думати про своє майбутнє, а також – своїх дітей. Якщо є можливість захистити маля від гепатиту В, то цим варто скористатися. Маю на увазі щеплення. Якщо батьки не готові у пологовому вакцинувати малечу, то можна це зробити трохи пізніше.

На жаль, батьки не спілкуються із тими, чиї діти хворі на гепатит В, а "ловлять" інформацію із джерел, які пропагують антивакцинальну компанію. Треба, аби дорослі уяснили: вакцина від гепатиту В – генно-інженерна і не містить живого вірусу. Тож спровокувати недугу вона не може. Якщо батьки не встигають вакцинувати дитя за державною програмою, вони можуть придбати препарат за свої кошти. Гарантія тоді – 100%-ва!

 

Отець Василь СЛІПЧУК, голова комісії душпастирства охорони здоров'я Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ

Потрібні спільні зусилля – влади, Церкви, медиків

Отець Василь СЛІПЧУК, голова комісії душпастирства охорони здоров'я Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ:

- Спілкування з хворими і надання їм душевної підтримки – сфера діяльності Церкви. До того ж, питання здоров'я людини є також питанням її релігійності. Навіть у Старому Завіті описано, як вірянин має ставитися до гігієни свого тіла, свого стану. Окрім того, Ісус Христос наголошував, що людське життя – це Божий талант. Дар, який людина має розумно використати. Адже кожен із нас має виконати те завдання, яке Бог на нього покладає. І діяти при цьому слід якомога ефективніше.

 

Наразі я пересвідчився, що у роботі з хворими має бути дуже тісна співпраця священиків і лікарів. Саме через це в нашій архієпархії цього року ініціювали дні молитви медичного працівника. Вони відбуваються кожного останнього четверга місяця у храмі Матері Божої Неустанної Помочі, що на бульварі Данила Галицького. Початок таких служб – о 19.00. Так ми шукаємо спільні шляхи свого ефективного служіння людям. Тобто з'ясовуємо, чим священики можуть допомогти лікарям, а чим отці можуть допомогти медикам. Адже ми разом маємо пропагувати профілактику. Працювати, аби люди мали довіру до лікування та лікарів.

 

Окрім психологічного, хворому потрібен і духовний супровід. Його особливо потребують ті, хто має важку недугу. Підтримка необхідна і родичам хворого. І священик повинен робити це грамотно. Виконують цю функцію насамперед капелани, які опікуються певними медичними закладами. Ми раді співпраці з громадськими організаціями та фахівцями, які підказують нам, як можна працювати ефективніше.

 

Владислав ГАЗОЛИШИН (37 р.), психотерапевт

Таке важко відразу прийняти

Владислав ГАЗОЛИШИН (37 р.), психотерапевт:

- Варто почати з того, що люди, яким уже поставили такий важкий діагноз, мусять із ним якось жити. Часто це викликає важку психологічну травму. Перша реакція – шок і заперечення хвороби. Потім настрій змінюється, з'являється агресія. Люди зляться, починають шукати винних, писати скарги і таке інше на лікаря, медсестру, манікюршу...

 

Наступний етап – свою агресію хворий обертає на себе. Починає шукати причини того, що сталося, у собі. У результаті настає глибока депресія. І лише черговий етап – прийняття хвороби. Чим важка недуга, тим важче її людині прийняти. Полегшити цей процес може підтримка психолога чи психотерапевта. Адже неприйняття недуги призводить до того, що хворі не лікуються, а отже, шкодять собі та можуть заражати інших. Агресивність теж може спричинити різні проблеми. Тим паче, що хворі часто належать до неблагополучних прошарків населення. Оточуючим слід знати, як поводитися з людьми, які перебувають у важкому психічному стані. Адже і до суїциду дійти може.

 

Поруч із хворим постійно має бути не лише лікар-інфекціоніст. Громадські організації, святі отці – це добре. Але без допомоги психотерапевта, як на мене, не обійтися… Тож я тепер думаю, як би то краще скоординувати зусилля моїх колег, а також всіх зацікавлених, аби наша допомога була якомога ефективнішою. Власне, поміч потрібне не лише самим хворим, а й їхнім родичам. За даними статистики, випадків депресії нині із кожним роком лише більшає…

 

Іван ЙОВКО (74 р.), лікар-епідеміолог, в. о. зав. епідвідділом обласної СЕС

Щеплені діти не хворіють

Іван ЙОВКО (74 р.), лікар-епідеміолог, в. о. зав. епідвідділом обласної СЕС:

- Ми дізнаємося про те, що людина захворіла, коли при аналізі її крові на Станції переливання крові або в Центрі боротьби зі СНІДом виявляють вірус. Інших варіантів виявлення наразі немає. Міська та обласна санепідемстанція таких аналізів проводить надто мало, адже наші ресурси – обмежені. І це при тому, що рівень захворюваності на гепатит В і С у всій масі виявлених інфекцій – майже 80%.

 

До речі, про ефективність щеплень. Випадків інфікування гепатитом В серед вакцинованих дітей ми не фіксували. Є лише один хворий 17-річного віку. Отже, імунізація - дуже важлива. Натомість цього року ми отримали лише 27% вакцин від необхідного для вакцинації усіх дітей. Тобто маса дітей нині заливається не імунізованою! Без державної підтримки нам із цим не впоратися.

 

Нагадаю, щепити також треба хворих, які потребують оперативного втручання, медичних працівників і представників інших груп ризику. Утім, їх навіть не вносили у плани з імунізації! Навіть якщо вони захочуть щепитися за власні кошти, купити вакцину у Тернополі неможливо. Її отримують централізовано для планових щеплень – лише новонародженим. Для малечі вакцина - безкоштовна. Із гепатитом С проблема ще важча. Реалії свідчать: ця біда в Україні є набагато гіршою, ніж проблема ВІЛ-СНІДу. Натомість, якщо на подолання цієї небезпеки держава гроші знаходить, то на боротьбу з гепатитами виділяє мізер.

 

Лариса МОТЮК (44 р.), гол. спеціаліст облуправління охорони здоров'я

Обласна програма вже готова

Лариса МОТЮК (44 р.), гол. спеціаліст облуправління охорони здоров'я:

- Хочу зробити акцент на тому, що нам необхідна державна програма боротьби з гепатитами. Власне, вона вже навіть розроблена, але не ухвалена. Місцева програма, спрямована на боротьбу із гепатитами, також уже готова. Наразі вона перебуває на узгодженні у профільних управліннях обладміністрації. Сподіваюся, до вересня цей документ пройде всі процедури і ми представимо його на ухвалення депутатам обласної ради.

 

Програма передбачає низку заходів, в тому числі – організаційних. Адже реальна статистика щодо гепатитів дуже далека від істинної. Окрім того, у нас на меті - виявляти хворих, аби моніторити рівень захворюваності. Планується застосування швидких тестів, так званих скринінг-тестів, а також складніших. Передбачене програмою і лікування хворих. Звісно, забезпечити відразу всіх ми не зможемо. Фінансування розподілили на 2012-2016 роки. Так, у перший рік обсяг виділених коштів має сягнути 700 тисяч. Хоча потреба значно вища. Тож очікуємо і на допомогу від держави, адже можливості місцевих бюджетів - обмежені. Передбачає програма і кошти на вакцини, витрати на навчання лікарів, придбання апаратури.

 

Володимир ХАНАС (46 р.), регіональний координатор Громадської Асамблеї України

Дуже багато слів "уперше"

Володимир ХАНАС (46 р.), регіональний координатор Громадської Асамблеї України:

- Пік громадських акцій, приурочених Дню боротьби з гепатитами, припав на 28 липня. Того дня в Тернополі відбувся вперше HEPCAMP на медичну тематику. До участі в конференції, що проходить у форматі доповідей, тренінгів, презентацій, обговорень, зголосилися провідні блогери, журналісти, громадські активісти та медики зі всієї України. Для цієї зустрічі нам надали сесійну залу Тернопільської міськради.

 

Захід відбувся в рамках проекту "Підтримка Громадської ініціативи профілактики і вилікувань від гепатитів "FAQ Гепатит", підтриманого програмою "Громадянське здоров'я" міжнародного фонду "Відродження". Учасники HEPCAMP і звичайні тернополяни також мали нагоду взяти участь у всесвітній акції "Включити гепатит у Книгу рекордів Гіннеса", яка відбулася на Театральному майдані.

 

Великим кроком уперед я вважаю і домовленість із мережею лабораторій "Сінево" про знижки на обстеження хворих. Перемовини тривали півроку. І я так порахував, що ціна даного питання – близько двох мільйонів гривень. Отже, у рамках спільної соціальної ініціативи 5000 українців отримають знижку на діагностування у розмірі 50%, ще 7000 - 30%. Цим людям треба лише мати спеціальне направлення. Проект триватиме до кінця року.

Оригінал статті на сайті http://20minut.ua